Психологи вивчили вплив перфекціонізму на стан людини

09 Мая 2024 Published in На здоровье
Read 480 times

Перфекціонізм, тобто прагнення у всьому досягти ідеальних результатів, впливає на успіх та психологічний стан. Вчені з Фінляндії виділили чотири види перфекціонізму, які відрізняються як ознаками, так і впливом життя. Психологи вивчили вплив перфекціонізму на стан людини.

Дослідники освіти зі Східнофінського університету та Академії Або (обидва — у Фінляндії) опитали 511 учнів, яким у середньому було 15,3 роки, із п’яти середніх шкіл у різних шведомовних школах Фінляндії. На основі отриманих даних вчені описали чотири психологічні портрети людей з різним ступенем перфекціонізму. Відповідну наукову статтю опублікував журнал Learning and Individual Differences.

Щоб охарактеризувати рівень перфекціонізму та зрозуміти, як він пов’язаний з якістю життя підлітка, автори роботи вивчили наступні параметри: прагнення до ідеалу, страх помилитися, благополуччя у навчанні (залученість до освітнього процесу, емоційне вигоряння), загальний благополуччя (у тому числі симптоми тривоги та депресії). Учасники дослідження за спеціальними шкалами оцінювали, наскільки згодні із твердженнями про ставлення до вирішення різних завдань та свого психологічного стану, наприклад: “Я майже ніколи не був задоволений своєю роботою”, “Я відчував себе самотнім в останній місяць”.

За ступенем перфекціонізму вчені розділили школярів на такі групи:

— помірковано стурбовані (відносно низьке прагнення ідеалу, не високий страх помилитися), — перфекціоністи (високі прагнення ідеалу і страх помилитися),

— амбітні (високе прагнення ідеалу, низький страх помилитися),

— неперфекціоністи (низькі прагнення ідеалу і страх помилитися).

І амбітні, і схильні до перфекціонізму школярі були захоплені навчанням і прагнули високих результатів, однак у перфекціоністів зафіксували більше симптомів емоційного вигоряння, тривоги та депресії. При цьому обидва ці типажі відрізнялися сильними переживаннями і були пов’язані з нижчим рівнем добробуту.

Якщо змінювався рівень перфекціонізму, іншим ставав і рівень психологічного благополуччя. У ситуації, коли учасники дослідження починали сильніше прагнути ідеальних результатів, вони сильніше втомлювалися. При переході до неперфекціоністського типажу, навпаки, слабшали симптоми депресії та тривожності.

Джерело

Leave a comment

Поля,обозначенные (*), обязательны к заполнению.

Комментарии публикуются после проверки модератором.