У Підгорецькому палаці біля Стрия відроджують забуту атмосферу аристократії. Палац у мальовничій місцині ще у XVIII столітті звів польський магнат Юзеф Яблоновський. В радянські часи там був технікум, інтернат, сільрада, а потім рибгосп. У 2014 році уже занедбаний панський маєток придбали три місцеві родини й взялися відновлювати майже з нуля.
Відео можна переглянути тут.
Співвласниця маєтку Світлана Берник розповідає, що деякі кімнати були настільки зруйновані, що через діри у стелі було видно небо, а стіни вкрила пліснява. Майстри, за її словами, боялися навіть заходити, тому що все було аварійне.
Тепер у кількох кімнатах вже є старовинні меблі, гарний камін, багато антикварного посуду, картин, підсвічників. Меблі господарі привозять здебільшого з європейських антикварних крамниць і ярмарків.
«Речей тут взагалі не лишилося, у 1939 році звідси винесли все, що могли. Дійшло до того, що палац по цеглині вже розбирали і цю цеглу продавали. Тому що вона стара й унікальна. Найкраще, що збереглося, – це автентичні поштові листівки та фотографії», – розповідає Світлана Берник.
Юзеф Яблоновський прагнув збудувати комфортне місце для відпочинку. А, поміж іншим, зібрав бібліотеку з понад тисячі томів.
«Він взяв приклад з французьких стилів тої доби, так званих maison de plaisance. Тобто резиденції, розміщеній в сільській місцевості, де він міг приймати гостей. Адже Яблоновський уславився своїми колоритними балами», – говорить місцевий історик, директор Стрийського краєзнавчого музею Микола Закусов.
Довкола палацу у Підгірцях зберігся парк з унікальними деревами. Дотепер тут ростуть прадавні платани і граби. Хоча більшість території вже заросла чагарями. А колись це було місце для прогулянок із впорядкованими алеями. Сьогодні парк є пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Свого часу маєтком володіли також і барони Бруницькі. Зі слів історика, вони були подільськими євреями на прізвище Брунштайн. Однак згодом охрестилися, змінили прізвище на польський лад й купили палац. Вони посадили в парку реліктові дерева.
Коли ж прийшла радянська влада, розповідає Микола Закусов, останнього нащадка роду Бруницьких розстріляли. Велику бібліотеку власників спалили, а все майно аристократів розікрали. Уціліли лише поодинокі речі, які жителі села дотепер повертають до палацу. Серед них – давні світлини та польські книжки.
Місцеві жителі не могли й подумати, що палац таки вдасться врятувати. Свого часу навіть писали листи до президента з проханням звернути увагу на пам’ятку.
Зараз відновлений палац вже набуває популярності серед тревел-блогерів та мандрівників. Тож згодом його власники планують відновити більше кімнат. Тут можна буде влаштувати фотосесії, відвідати творчі зустрічі та побувати на екскурсії. Власники палацу запевняють: готелю чи, наприклад, ресторану у цій стародавній будівлі влаштовувати не планують.
Зазначимо, що це вже другий на Львівщині випадок, коли стару історичну будівлю купляють приватні власники і після реновації приміщення роблять туристичним об’єктом. Торік голова благодійного фонду «Спадщина.Ua» Ганна Гаврилів викупила колишню школу початку XX століття. Після ремонту в ній відкрили кав’ярню, резиденцію Миколая, більшість приміщень здаватимуть в оренду.
