Коли світ тоне, Бог усе ще править.
Іноді здається, що все зруйновано.
Що хвиля за хвилею накриває: події, новини, удари, втрати.
Що вже нема за що триматися, нема сенсу будувати, нема кому вірити.
Але саме в такі моменти Бог тихо говорить: "Я керував навіть потопом".
Тоді теж тремтів світ. Людство розчинилося в темряві, і лише один чоловік, звичайний, без особливих заслуг, просто слухав Бога.
Без драми. Без уваги людей. Без гарантій.
Будував ковчег, коли всі сміялися.
Виконував Божі інструкції, коли логіка питала: "Навіщо?"
І знаєш що? Коли всі навколо тонули, він плив. Бо той, хто слухає Бога, не тоне навіть посеред води.
Сьогодні світ знову хитається, вле престол Бога непохитний.
І якщо здається, що це кінець, це може бути початок.
Буря не скасовує Керманача. Ковчег досі існує. Тільки тепер це твоя віра, твоя довіра, твій послух Йому.
Навіть якщо навколо смерть, своїх Він береже.
Він не забув тебе серед потопу. Він знає, де твій берег.
Тримайся Його, а не страху.
"Правив Господь навіть потопом, правити буде повіки Господь!" -Псалом 29:10
Пастор Ірина Єгорченко
Ванкувер, Канада

















