Впродовж тривалого періоду чи не найпомітнішим явищем церковного життя, причому не лише в Україні, була діяльність церкви протестантського спрямування «Посольство Боже», заснованої в Києві відомим для багатьох пастором Сандеєм Аделаджею. За неповних вісімнадцять років свого існування вона набула статусу всесвітньої, оскільки під її покровом виникло близько 800 церков в багатьох країнах світу. Лише в Переяславі було засновано три дочірні церкви «Посольства». Проте фінансовий скандал, пов язаний з компанією «Кінг Кепіталз», до якого за різними версіями чи то був, чи то не був причетний пастор, серйозно зачепив позиції цієї церкви. Багато тих колишніх дочірніх громад відмежувалися від головної церкви та її пастора, але чимало і залишилося. У Переяславі на сьогодні в структурі «Посольства» залишалася лише церква «Царство Божої Любові», яку очолює пастор Віта КУСАЙ (37 років), також відома в нашому місті як активний громадський діяч.

- Віта, розкажіть, будь ласка, трохи про вашу переяславську церкву.
- Її було зареєстровано більше трьох років тому. І зараз у нас понад два десятки постійних членів,— переважно жителів міста й району. З самого початку багато «посольських» церков за родом своєї діяльності розділялися на класичні та соціальні. Наша поєднує обидва ці спрямування. Крім того, що ми щонеділі збираємося, проводимо Богослужіння, як і всі інші, беремо ще активну участь у громадському житті. Наприклад, наша церква була одним із засновників громадської ради міста, яка загалом об'єднує близько 25 різноманітних організацій. Тому інколи разом з деякими членами ради, інколи лише силами нашої церкви проводимо ті чи інші заходи, про які не раз писала і ваша газета.

Як і в інших «посольських» церквах, деякі наші члени самостійно очолюють громадські організації чи інші структури, що займаються благодійністю, боротьбою з такими антисоціальними явищами, як наркоманія, алкоголізм, проблеми в сім'ях та багато іншого. Скажімо, особисто я очолюю ще жіночу громадську організацію «Перлина», Сергій Рибак — громадську організацію «Прометей». Чи ось, наприклад, багатьом в місті й районі останнім часом став відомим лікувальний салон «Нуга бест», який також було засновано членами нашої церкви Євгеном та Юлією Моїсеєвими.

- На відміну від інших колишніх «посольських» церков міста, ваша залишилася вірною Сандеєві. Чому?
- Скажу, можливо, пафосно, але, як думаю: залишилися справжні діти свого духовного батька По-перше, ми вдячні йому за те, що він зробив для нас: що допоміг краще пізнати Бога, за його молитви, постування за нас. Звичайно, всі ми люди і теж можемо согрішати. Проте, ось, скажімо, в Біблії на прикладі Ноя Бог показує, що вдячні сини покривають провини батька, а невдячні — викривають та ще й насміхаються.

Так, ми знаємо, що, зокрема, в Інтернеті на різних церковних форумах дуже багато різних суджень щодо пастора Сандея, і їх висловлюють не лише ті, хто вийшов з-під покрову «Посольства». Можна навіть сказати, що протестантський світ, в першу чергу України, до певної міри розколовся, по-різному ставлячись до цієї теми. Але ті, хто близько знає Сандея, переконані, що він — людина чесна. Особисто для мене він — одна з найпорядніших особистостей, з якою коли-небудь була знайома.

- На ваш погляд, після скандалу процес відтоку дочірніх церков від «Посольства» зупинився?
- Я особливо цією темою не цікавлюся. Але знаю, що, як і раніше, у нас збереглися і діють всі структури. В духовному інституті «Ісус Навін» постійно йде підготовка духовних лідерів, діють реабілітаційні центри і таке інше. До речі, наша переяславська церква вже відправила кілька жителів міста, залежних від наркотиків, до таких реабцентрів.

Активна робота церкви ведеться не лише в Україні, а й за кордоном. Наприклад, в Німеччині таку діяльність успішно розгорнула відома в нашій церкві пастор Наталія Потопаєва. Щомісяця в центральній київській церкві проводиться особливе служіння помазання. Всі члени переяславської громади бувають на них. Так от, нас там інформують, що кількість дочірніх церков не припиняє зростати.

- Віта, ви більш наближені до Сандея Аделаджі, оскільки є членом його домашньої групи. Розкажіть, що це таке?
- Як і в багатьох протестантських церквах, у «Посольстві» є домашні церковні групи. Це коли члени великої церкви розбиваються на невеликі групи, щоб збиратися у тіснішому колі. Потрапити в таку групу до нашого старшого пастора — привілей. Власне, він запрошує всіх. Та, оскільки охочих дуже багато, пропонується свого роду екзамен: потрібно відповісти на питання про роботу над собою, соціальну роботу, розуміння проповідей і таке інше. Я вже більше двох років в домашній групі. Крім мене, там ще близько п'ятисот чоловік і не лише з України. Ми розбиті на менші групки, щоб кожен мав змогу особисто спілкуватися з пастором. Зустрічаємося з ним раз на місяць — зазвичай у Києві, в нашому великому церковному наметі по вул.Іжевська. Інколи він запрошує нас до себе додому, в Ірпінь. У домашній групі можна розповідати про будь-які свої особисті проблеми, потреби. Пастор дає поради, як вийти із складного становища.

- Ваша позиція як щирого прихильника пастора зрозуміла, але зараз над ним триває судовий процес. Ви берете участь у пікетах біля київського суду?
Як і інші члени церкви, в тому числі і нашої переяславської громади, намагаємося підтримувати його морально. Буваємо по можливості і біля суду, і на судових засіданнях, що тривають по п'ять годин. Але пікетами це назвати не можна. Просто віруючі приходять з плакатами, що наш пастор — чесна та порядна людина. Ми вимагаємо, щоб суд був чесним і все було висвітлено. Сам пастор почуває себе у цілковитому спокої. Не збирається виїжджати з України. Крім того, ми всі молимося, щоб Бог показав всю правду щодо цієї справи. І багатьом віруючим Він у таких молитвах відповідає, що нинішній суд, скільки б він не тривав, закінчиться виправданням пастора.

Взагалі в церкві домінує переконання, що цей суд над Сандеєм Богом допущено в першу чергу для того, щоб врятувалося більше людей. Хоч з одного боку судова справа нібито і не прикрашає, з іншого — про неї постійно говорять всі ЗМІ. І Бог навіть у такий спосіб привертає увагу до церкви тих людей, які інакше нею ніколи не зацікавилися б. Чи були серед постраждалих від «Кінг Кепіталз» і переяславці? Наскільки я знаю, не було.

Леонід МІЛЮТІН
Газета "Вісник Переяславщини"
Випуск №2 (11480)
П’ятниця, 13 січня 2012 року