Для відновлення відчуття безпеки, близькості та запобігання травматизації

Страх темряви – це, з одного боку, віковий страх у дітей. З іншого – один із наслідків хронічного стресу та травматизації.  Для того, щоб підтримати дитину, щоб не допустити загострення її стану – ми можемо запропонувати ігри. Гра – найпростіший спосіб трансформувати напругу.

Важливо пам’ятати:

коли один канал сприйняття депривований, в стані перезбудження чи неактивний, інші в більшому навантаженні та чутливості;
якщо ми переживаємо складний досвід і при цьому дієві, відчуваємо близькість – у нас залишається відчуття сили.

Ідеї ігор у темряві для дітей різного віку

Аудіальні ігри та ігри зі словами:

Співати хором;

Грати на музичних інструментах;

Грати на уявних музичних інструментах. Видавати звуки, наче стукаємо в литаври, б’ємо в барабани, граємо на скрипці

"Тарабарська мова". Говорити один з одним "тарабарською мовою", тобто вигаданою, намагаючись за інтонацією вгадати, про що говорить кожен;

Разом промовляти скоромовки;

Грати в"білі вихваляйки". Як-от, кричати: " я…!!!" і розповідати про те, що насправді вміємо та що вдалося;

"Alias". Вгадувати слово за описом. Однак важливо не називати саме слово;

Розповідати історії на задану тему;

Розповідати щось, аби вкластися в одну хвилину;

"Голоси тварин". Хтось видає звук — інші вгадують. Хто вгадав перший, стає ведучим;

Гра в слова. Наступний гравець називає слово на останню букву слова попереднього гравця;

"На щастя, на жаль". Хтось вигадує ситуацію, а гравці по черзі пропонують продовження, починаючи зі слів "на жаль", а наступний гравець — "на щастя";

"Спотворений телефон". Пошепки передавати слово один одному. Наприкінці дізнаємося, що почув останній гравець;

"Казка". Скласти казку, коли кожен говорить по реченню;

"Навспак". Говорити слова навпаки, не записуючи їх. Наприклад, "чайник" — "кинйач", "стіна" — "анітс";

Розказати про загадане слово, не називаючи його. Наприклад, "Я загадав — білий, холодний, скрипить під ногами, тане…";

Загадати предмет. Усі інші мають його вгадати, ставлячи запитання, на які ведучий може відповісти лише "так" чи "ні";

Рима. Назвати чотири (або два) випадкових слова, до яких треба віднайти риму або вигадати вірш на 4 рядки;

"Буква". Назвати слова тільки на задану букву. Варіант для дорослих: назвати слова на загадану букву, які можна покласти в трилітрову банку;

Шукаємо схожість. Назвати два випадкових слова, а інші мають відгадати, чим вони можуть бути схожі;

"Чарівна мова". Для дітей, які вчаться розбирати слова на склади, можна говорити слова, додаючи додатковий склад "жи", "ма", чи "хрю";

"Дурниці". Вигадувати початок речення, до якого потрібно придумати абсолютно "пришелепкувате" й нереальне продовження;

Знайти асоціації. Один гравець називає слово, наступний — свою асоціацію до цього слова. Дітям можна пояснити так: "Перше, що спадає на думку, коли чуєш це слово";

"Це слово вміє…". Описати слово його "вміннями";

"Слово, якого немає". Вигадувати слова, яких не існує та що вони могли б означати мовою іншопланетян.

Важливо торкатися до дитини, тільки попереджуючи її та коли отримаєте дозвіл. Пам’ятайте, що в темряві відчуття доторків буде сприйматися посилено.

Для контакту із тілом можуть бути потрібні пледи, щоби накритися і відчувати більшу безпеку, льодяники, які можна розсмоктувати, щоби відчувати смак, жувальні гумки, вода, а також іграшки, які можна стискати в руках, "поп-іти".

Тілесні ігри можуть бути такі:

"Азбука Морзе". Передавати прості слова доторками. Однак заздалегідь треба вивчити кілька літер;

"Круг любові". Взятися за руки, гравці мають обережно стиснути долоню тому, хто сидить за ними за годинниковою стрілкою;

"Чарівні доторки". Уявити, що тіло — це музичний інструмент. І кожна частина тіла виконує певний звук. Тоді торкатися до дитини долонею, щоби вона співала, мугикала, кукурікала тощо;

Відбивати ритм разом. Це може бути знайома пісня, також можна створювати загальний ритм (наприклад, дощу), пропонувати стукати ритм зубами, клацати язиком, відбивати долонею, ногами абощо;

Обіймати один одного та цілувати різними обіймами та поцілунками (для батьків та дітей). Як-от, помаранчевими, полуничними, веселковими, квадратними тощо.

Танцювати під уявну мелодію чи під спів пісень;

Передавати предмет у колі, коли в гравців заплющені очі. Тоді — торкатися його і вгадувати, що це, чи пропонувати, як його можна використовувати;

"Доторки — незнайомці". Торкатися долонь ведучого тільки приємними доторками, щоби ведучий вгадав, хто торкається;

Уявити, що потрапив на нову планету, на якій немає звичного світла. А потім — уявити, як на ній можна адаптуватися;

Зробити собі хатинку із подушок і ковдр;

Якщо простір знайомий та безпечний, грати в "бабу куцю". Тоді ведучий має зловити гравців, які плескають у долоні.

Якщо є ліхтарик:

Грати в тіньовий театр руками. Створювати руками різні фігурки;

Грати в тіньовий театр, використовуючи іграшки. Треба підсвічувати їх, аби була тінь;

Зробити проєктор зі стаканчика та плівки;

Дивитися крізь друшляк на "зірки".

Джерело: unicef.org