Упередження результату - помилка в ухваленні рішення, яка присипляє нашу пильність і не дає об'єктивно оцінити ризики. Вона часто стає причиною фатальних катастроф.
Уявіть собі, що пілот здійснює звичний політ за відомим маршрутом, але погода раптом погіршується. Пілот знає, що політ крізь грозу є небезпечним і за інструкцією він має розвернутися. Але він уже літав цим маршрутом раніше за схожих погодних умов - і жодних проблем не трапилося. Чи має пілот продовжувати політ або він таки має повернути назад?
Якщо ви обираєте перший варіант, ви припускаєтеся відомої логічної помилки - "упередження результату".
Дослідження показують, що ми надто часто ухвалюємо рішення, спираючись на попередній досвід. При цьому ми ігноруємо безліч позитивних або негативних чинників, які раніше призводили до позитивного результату. Ця помилка не дає нам об'єктивно зважити ризики і надто часто стає причиною катастроф.
У нашому прикладі рішення продовжувати політ було дуже ризикованим і вперше. Уникнути аварії, можливо, вдалося лише дивом. Але упередженість результату змушує пілота вдруге проігнорувати небезпеку і припустити, що в інструкції вона є або завищеною, або його майстерність дозволяє впоратися з такими ризиками. І що частіше пілот обиратиме подальший політ, то менше він звертатиме увагу на небезпеку.
Ігнорування ризиків під час ухвалення рішення призводить до фатальних наслідків, як-от катастрофа нафтової компанії Deepwater Horizon. Крім того, що упередження результату робить нас не чутливими до ризиків, воно також змушує нас ігнорувати некомпетентність та неетичну поведінку колег.
Наслідки цього можуть бути справді жахливими. Як доводять дослідження, ця помилка спричинила багато відомих катастроф, зокрема аварію шатлу "Колумбія" та розлив нафти компанії Deepwater Horizon.
Мета виправдовує засоби?
Як і майже усе, що ми знаємо про людську ірраціональність, упередженість результату почали вивчати в 1980-х роках. Як приклад, психологи спочатку вивчали, як ухвалюють рішення лікарі. Учасникам пояснювали переваги і ризики деяких медичних процедур і просили оцінити судження лікарів. Наприклад, коронарне шунтування (операція на серці, яка відновлює нормальне кровопостачання) може збільшити якість і тривалість життя пацієнта, але має невеликий ризик смерті під час хірургічного втручання.
Учасники оцінювали рішення лікаря набагато суворіше, коли їм казали, що пацієнт помер, ніж тоді, коли їм повідомляли про позитивний результат операції. Попри те, що переваги і ризики були однаковими в кожному конкретному випадку.
Упередження результату змушує нас звинувачувати когось у негативних наслідках, навіть коли результат не залежав від дій людини.
Упередження результату так глибоко вписане у наш мозок, що нелогічність в оцінці дій лікаря нас ані трохи не дивує.
Дослідження, оприлюднене ще 1988 року, свідчить, що ми схильні звинувачувати когось у негативних наслідках, навіть якщо ситуація від людини не залежала.
І так само навпаки: упередженість, спричинена попереднім позитивним результатом змушує нас ігнорувати ризики і ухвалювати хибні рішення.
Дослідниця Франческа Джіно з Гарвардської школи бізнесу провела експеримент. Під час нього учасникам розповіли про вченого, який підробив результати досліджень, щоб довести ефективність медичного препарату. Джіно виявила, що учасники менш критично ставилися до поведінки науковця, якщо препарат зрештою виявлявся безпечним та ефективним, ніж коли в нього були небезпечні побічні ефекти. Хоча в ідеалі вони мали б засудити безвідповідальні дії вченого в обох випадках, адже в майбутньому вони цілком можуть призвести до трагедії.
Упередження результату впливає на наші рішення у багатьох сферах - від просування по службі до рейтингу спортсменів.
Упередження результату часто впливає на оцінку роботи працівника або досягнення спортсмена
Науковці помітили, приміром, що результат пенальті впливав на оцінку гри футболіста протягом всього матчу, а отже, й на його рейтинг на сайті Goal.com.
Втім, найбільш серйозні наслідки упередження результату стосуються нашого сприйняття ризиків.
Дослідження поведінки пілотів показують, що багато хто з них ухвалює рішення летіти за небезпечних погодних умов із поганою видимістю, якщо вони чують, що інші пілоти щойно успішно пролетіли цим маршрутом. Як з'ясували дослідники, ця логічна помилка пояснює багато катастроф. Одна з них - аварія шатлу "Колумбія" NASA, в якій загинули всі сім членів екіпажу. Під час запуску уламок ізоляції, який відірвався від поверхні корабля, пробив крило шатлу. Ізоляція відламувалася й під час багатьох попередніх польотів - але через щасливі обставини вона ніколи не завдавала шкоди корпусу шатлу.
Дослідники також з'ясували, за яких умов люди уважніше ставляться до потенційної небезпеки. Учасники експерименту зазвичай краще усвідомлювали приховані ризики, коли знали, що їм доведеться пояснювати своє рішення керівнику.
Організації також мають підкреслювати відповідальність кожного працівника за виявлення прихованих ризиків та винагороджувати людей за повідомлення про них.
Ще один зі способів здолати упередження результату - це уявити найгірший сценарій. Подумати, приміром, про смерть пацієнта у випадку дослідника, який підробляв результати медичних випробувань.
Так, звісно, передбачити все в житті неможливо. Але багатьох негативних наслідків можна уникнути, не дозволяючи своєму розуму заколисувати себе хибним відчуттям безпеки.
