История церкви в свидетельствах

Здрастуй, моя люба і серцю мила Церкво! Вітаю тебе з кожним днем твого життя.

Ти за свої роки багато перетерпіла всіляких перешкод, але слава Богу, що Він дав тобі мудрого вчителя, з яким тобі нічого не страшно. Ти трішки в смутку, що він відсутній, ти молишся, просиш Отця Небесного, щоб Сам Господь був присутній, коли він в іншій державі чи десь у дорозі.

Я готова розповісти про дива мого життя - перше з них. Ще в утробі матері мені Бог подарував життя, тому що моя мати хотіла позбавити життя і мене, і себе самогубством.

Друге диво: Господь спас мене від тяжкої хвороби, коли я була ще немовлям. Мати залишала мене на цілий день із шестирічним братом, вирушаючи в голодному 1947 році на пошуки хліба для нас. Матері довго не було вдома. Я була застуджена, хворіла на фурункульоз. Моє безпомічне тіло було вкрите болячками - з того часу залишилися тільки шрами від голови до самих п'ят.

Третє диво: у чотири роки я дуже сильно вдарилася головою, але Бог зберіг мені життя.

Четверте диво: я вже ходила до школи, і на спортивному майданчику мене підсадили старшокласники на високий турнік. Я так розгойдалась, що руки мої не втримали мене. Я летіла обличчям вниз на землю. Але жодної травми - наче впала на перину.

Після восьми класів, як усі мої подруги, сільські дівчата, я приїхала до Києва навчатися. Пішли до річки купатися. Дніпро широкий, захотілося поплавати. Мене почало заносити хвилею у вир. Я тону - і раптом десь з'явився рятувальний човен. Я знову жива - хіба це не диво Боже!

Ось мені вже 18 років. Одна молода особа обдурює мене, тягне в пастку. Господь побачив моє серце, що я цього не бажала, і дав мені змогу втекти від нього чистою, а ситуація була геть безнадійна. Але коли з тобою Господь, безнадійних ситуацій немає.

У молоді роки я часто хворіла. До 30 років я жила сама, душа і тіло мої нікому не належали. Скільки я перенесла душевних образ, скільки разів ні за що мене судили, обзивали старою дівою, обливали двері моєї кімнати, де я жила, фарбою... Боже милосердний, тільки Ти можеш давати силу все це витримати!

І після 30 років я, як би там не було, вийшла заміж. Але душа моя була порожня: не було радощів, не було щасливого життя, а заміж треба було йти - така моя жіноча доля.

Прожила від "куті до Різдва", народила дитину, хлопчика. Народився він бездиханний - і знову Боже диво зі мною. Син ріс жвавий і допитливий, але не до науки, а до вуличних поганих звичок. Скільки разів Господь виручав його з біди! Навіть в армію пішов, та по Божій волі він залишився служити при штабі, допоки не попався на наркотиках і не був відправлений у діючу військову частину. Але "дідовщини" не зазнав. Господь його і там оберігав.

Зате тепер я від нього потерпаю "дідовщину". Молюся за нього, також на домашній групі молимося. Вірю, що настане час, Господь змінить його серце і думки його направить у правильне русло, до Бога.

Я рада, що я вже третій рік у церкві. Нарешті моє серце не порожнє, воно переповнене радістю спілкування, я щаслива. Мене привів до нашої церкви з православної церкви сусідський хлопець, віруючий, і мама його також. Я завжди така вдячна йому, коли зустрічаю.

Й останнє диво в моєму житті. Господь зцілив мою нервову систему. Мабуть, за все моє життя накопичилося дуже багато різних стресів, і вони не вміщувалися у моїй свідомості. У моїй голові постійно щось шуміло, тріщало, здавалося, що я п'яна, хоча ніколи не пила і не курила. Виявилося затвердіння лівої груді, настільки велике, що при швидкій ході я відчувала, ніби там лежить важкий камінь.

Якби не Господь, чим би все це закінчилося, я не знаю. З Ним я живу, без Нього я б уже померла.

Ось я і дякую сусідському хлопчині, що привів мене в таку церкву, а він мені каже: "Це не я - це Бог".

Кравченко Галина Андріївна
Ходжу до Центральної церкви - "Посольство Боже".

• Смотри, что сделал Господь

• "... жизнь явилась, и мы видели и свидетельствуем, и возвещаем вам сию вечную жизнь, которая была у Отца и явилась нам", 1Иоанна 1:2.

• Но ты - дай свидетельство
Только Бог дает веру; но ты - дай свидетельство. 
Только Бог дает надежду; но ты - скрепи веру своих братьев.
Бог дает любовь; но ты - покажи, как нужно любить.
Только Бог дает мир; но ты - посей согласие.
Только Бог дает силу; но ты - успокой в сомнении.
Только Бог дает жизнь; но ты - научи жить.
Только Бог дает свет; но благодаря тебе пусть оно засияет в чьих-то глазах. 
Только Бог является жизнью; но ты - разбуди в другом стремление жить. 
Только Бог делает невозможное; ты же - сделай, что возможно. 
Бог самодостаточный - но Ему нравится рассчитывать на тебя.
Бруно Ферреро,
католический священник-монах, теолог, философ, писатель

#Свидетельствуем вам
#ХристианскиеСвидетельства
#СвидетельстваХристиан
#СмотриЧтоСделалГосподь